Попри війну, посухи та втрати врожаю, аграрна Херсонщина продовжує працювати й поступово адаптуватися до нових умов. Фермери змінюють підходи до обробітку землі, відновлюють зрошення, шукають фінансування та намагаються зберегти виробництво в громадах, які перебувають поблизу зони бойових дій.
Які культури вирощують у регіоні
Херсонська область традиційно спеціалізується на рослинництві. Серед основних культур — пшениця, ячмінь, соняшник, ріпак, овочі, картопля та баштанні культури.
Особливе місце посідають кавуни й дині, з якими регіон асоціюється далеко за межами області. Водночас зернові залишаються основою аграрного виробництва. За даними обласної статистики, у 2025 році аграрії також вирощували значні обсяги зернових, овочів та баштанних культур.
Як війна змінила роботу фермерів
Сільгоспвиробництво на Херсонщині сьогодні пов’язане з постійними ризиками. Частина полів розташована поблизу лінії фронту, а деякі території потребують розмінування.
Для фермерів це означає додаткові витрати, складнішу логістику та необхідність організовувати польові роботи з урахуванням безпекових вимог. Перед початком жнив 2026 року влада та аграрії окремо узгоджували алгоритми безпечної роботи в умовах постійних атак.
Проблема зрошення
Для південного степового регіону вода має особливе значення. Зрошення десятиліттями дозволяло вирощувати овочі, баштанні та інші культури навіть за недостатньої кількості опадів.
Після руйнування Каховської ГЕС система водозабезпечення зазнала масштабних змін. Тому відновлення та підвищення ефективності меліоративних систем є одним із пріоритетів аграрної політики області.
Без достатнього зрошення частина культур стає значно складнішою для вирощування, а врожайність сильніше залежить від погодних умов.
Посуха та погодні ризики
Окрім війни, фермери зіткнулися з несприятливими погодними умовами. У 2025 році заморозки та посуха призвели до значних втрат посівів.
У квітні 2026 року 236 агровиробників області отримали 237,5 млн грн державної компенсації за повністю втрачені посіви. Загальна площа таких посівів становила близько 52 тисяч гектарів.
Ця ситуація показала, наскільки вразливим залишається сільське господарство регіону до поєднання воєнних і кліматичних ризиків.
Розмінування полів
Повернення земель до сільськогосподарського використання неможливе без очищення їх від вибухонебезпечних предметів. Розмінування стало одним із ключових напрямів відновлення аграрного сектору.
У підсумках роботи за 2025 рік Херсонська ОВА повідомляла про розмінування 452 тисяч гектарів полів. Водночас потреба в очищенні територій залишається значною.
Безпечні землі дозволяють фермерам збільшувати посівні площі та повертати до виробництва території, які тривалий час не використовувалися.
Яка підтримка доступна аграріям
Для фермерів прифронтової Херсонщини діють механізми державної та міжнародної підтримки. Серед них — компенсації за втрачені посіви, грантові програми, допомога з ресурсами та підтримка відновлення зрошення.
У 2026 році також запроваджувалися програми підтримки малих виробників, які працюють у визначених громадах області. Допомога передбачає ресурси для відновлення господарств і доступна виробникам, які відповідають установленим критеріям.
Окремо уряд розширив підтримку аграріїв через програми компенсації та допомоги із закупівлею добрив.
Що чекає на галузь
Попри складні умови, у планах розвитку області передбачене поступове збільшення виробництва сільськогосподарської продукції. Прогноз на 2026 рік передбачає індекс обсягу сільськогосподарського виробництва на рівні 102,3% до попереднього року. Серед пріоритетів — збільшення придатних для роботи земель, відновлення тваринництва та підвищення ефективності зрошення.
Важливим напрямом може стати не лише вирощування сировини, а й її переробка. Створення підприємств, які працюватимуть із місцевою продукцією, дозволить збільшити додану вартість і створити додаткові робочі місця.
Аграрна галузь після війни
У довгостроковій перспективі Херсонщина має можливості для відновлення статусу одного з важливих аграрних регіонів України. Для цього необхідні безпечні поля, стабільне водопостачання, сучасна техніка, доступне фінансування та відновлена логістика.
Водночас майбутнє галузі залежатиме від того, наскільки швидко вдасться відновити зрошувальні системи та повернути до використання землі, які постраждали через бойові дії.
Висновок
Сільське господарство Херсонщини переживає складний період, але галузь не зупинилася. Фермери продовжують вирощувати зернові, олійні, овочі та баштанні культури, працюючи під постійними безпековими й кліматичними ризиками.
Головними завданнями залишаються розмінування земель, відновлення зрошення, компенсація втрат і фінансова підтримка виробників. Якщо ці проблеми поступово вирішуватимуться, аграрний сектор зможе стати одним із ключових двигунів економічного відновлення Херсонщини.
