Співпраця громади з Херсонською ОВА: механізми, виклики та перспективи

Після деокупації частини Херсонської області постала критична потреба у злагодженій співпраці між місцевими громадами та обласною військовою адміністрацією. Від ефективності цього діалогу залежить не лише темп відновлення, а й безпека, гуманітарна стабільність та довіра населення.

Які саме механізми використовуються для координації? З якими бар’єрами стикаються обидві сторони? У цій статті ми розглянемо, як розвивається взаємодія між громадами та Херсонською ОВА — на прикладах, документах, коментарях.

Правові та адміністративні механізми взаємодії

Законодавство України передбачає можливості тісної взаємодії між військовими адміністраціями та органами місцевого самоврядування, однак в умовах війни ці механізми набули нових форм. Головним юридичним інструментом стало делегування повноважень у сфері цивільної безпеки, логістики, енергетики та медицини. Обласна військова адміністрація координує дії через рішення, які мають статус обов’язкових до виконання на місцях.

Водночас, кожна громада має власні виконавчі органи, що реагують оперативно на виклики. Такий дуалізм створює необхідність постійної комунікації, щоб уникнути дублювання або протиріч.

Основні канали комунікації між громадами і ОВА

Практика показує, що для підтримки діалогу ОВА активно використовує різні канали — від офіційних нарад до спільних чатів у месенджерах. Крім того, в громадах зберігається практика «виїзних прийомів» — візитів представників обласної адміністрації до селищ та міст.

Перед вами список із поясненням, які інструменти та платформи стали найбільш дієвими для взаємодії:

• Щотижневі Zoom-конференції з головами громад
• Телеграм-групи для термінової координації
• Виїзні мобільні групи з представників ОВА
• Координаційні штаби на базі гуманітарних хабів
• Спільні Google-таблиці з обліком потреб громад
• Пряма телефонна лінія для голів ВЦА

Наявність гнучких, але постійних каналів спілкування дозволяє швидко реагувати на зміни — як у безпековому, так і у логістичному полі.

Основні виклики у співпраці

Незважаючи на очевидні позитиви, процес взаємодії має й ряд викликів. Вони пов’язані як з інституційними бар’єрами, так і з логістичними обмеженнями та психологічним тиском.

Наведемо у таблиці ключові проблеми, з якими стикаються представники громад та ОВА.

Кожен з цих бар’єрів потребує цілеспрямованої відповіді на рівні як обласного управління, так і державної політики загалом.

Приклади успішної взаємодії

Попри складнощі, у Херсонській області вже є приклади продуктивної взаємодії, яка дала реальні результати.

Серед успішних кейсів:

• У селищі Новорайськ після комунікації з ОВА було відкрито мобільний медичний пункт на базі шкільного автобуса.
• У громаді Милове — завдяки координації з обласними волонтерами — вдалося організувати евакуацію осіб із груп ризику.
• У Бериславському районі громади об’єдналися для ремонту мосту — спільне фінансування дозволило завершити роботи за 3 тижні.

Такі приклади доводять: у синергії навіть обмежені ресурси можуть бути використані ефективно.

Як громади бачать подальший розвиток взаємодії

Громади формують свої запити до обласної адміністрації не лише у форматі скарг, а й пропозицій. Основні очікування стосуються прозорості, присутності на місцях та врахування думки мешканців.

Ось як виглядає перелік очікувань, сформованих під час обговорень на платформах громадянської участі:

• Створення регіонального плану відновлення з участю громад
• Включення голів громад до координаційних рад при ОВА
• Пріоритетне фінансування критичних інфраструктур (електро, водо, дороги)
• Регулярне оприлюднення звітів про дії ОВА
• Підтримка психологічного ресурсу керівників громад

Ці запити свідчать про бажання не просто виконувати вказівки «згори», а брати участь у формуванні рішень.

Чи витримає діалог випробування кризою

Сьогодні співпраця між громадами Херсонщини та ОВА — це не лише бюрократична необхідність, а справжній тест на довіру і спроможність системи. Від ефективності цього діалогу залежить, наскільки швидко й гідно регіон зможе вийти з кризи.

Реальні кейси та активна участь громад демонструють: навіть у надскладних умовах можна створювати механізми, які працюють. Головне — не втратити цей крихкий канал взаєморозуміння.