Дрони та обстріли: як виживає Херсонщина і що радять правозахисники

Дрони та обстріли: як виживає Херсонщина і що радять правозахисники

Херсонщина вже понад два роки перебуває під постійною загрозою обстрілів і атак безпілотників. Зокрема, у прифронтових громадах щодня фіксуються вильоти FPV-дронів і квадрокоптерів, які російські війська використовують для прицільних ударів по цивільній інфраструктурі. Попри ризики, місцеві мешканці продовжують жити, працювати й підтримувати один одного.

Як змінюється характер атак

За даними військових адміністрацій, кількість атак дронами зросла на 40% порівняно з літом. Російські війська активно застосовують FPV-дрони з вибуховими зарядами проти транспортних засобів, пунктів гуманітарної допомоги та житлових районів. Окрім цього, артилерійські обстріли залишаються щоденними, особливо у прибережних районах Дніпра — від Берислава до Антонівки.

Правозахисники зазначають, що ворог комбінує удари дронами та мінометний вогонь, створюючи небезпечні зони у прифронтових населених пунктах. Найвищий рівень загрози зберігається в селах на південь від Херсона, де мешканці часто не мають стабільного зв’язку чи електрики.

Рекомендації для цивільних: що робити під час атак

1. Дії під час виявлення дрона

  • Якщо ви чуєте характерний гул або бачите дрон у небі — негайно сховайтеся під укриття або за міцними стінами.
  • Не фіксуйте дрони на відео: це може видати ваше місцеперебування.
  • Уникайте відкритих просторів, особливо поблизу доріг, річкових переправ і складів.

2. Під час артилерійського обстрілу

  • Перейдіть у найнижчу точку приміщення — коридор, ванну або підвал.
  • Не стійте біля вікон — уламки скла становлять значну небезпеку.
  • Після вибуху зачекайте кілька хвилин, перш ніж виходити назовні, оскільки може бути повторний удар.

3. Якщо немає укриття

  • Ляжте на землю, прикрийте голову руками, оберіть заглиблення або невеликий рів.
  • Тримайте дистанцію від техніки, автівок і будівель — вони можуть стати мішенями.

Допомога та контакти

Правозахисники радять мешканцям Херсонщини користуватися офіційними джерелами інформації та повідомляти про небезпеку:

  • Телеграм-канали ОВА: t.me/khersonskaOVA — оперативні попередження.
  • Гаряча лінія ДСНС: 101 — для повідомлень про руйнування або пожежі.
  • Цілодобова лінія Мінреінтеграції: 15-48 — консультації з евакуації.
  • ГО «Центр прав людини ZMINA» — юридична допомога постраждалим, zmina.ua.

«Найважливіше — не ігнорувати сигнали тривоги. Кожен дрон або вибух — це реальна загроза життю. Безпечна поведінка рятує», — наголошують у Херсонській ОВА.

Як живуть громади під обстрілами

Попри постійні атаки, громади Херсонщини продовжують функціонувати. Волонтери розвозять воду, ліки, будматеріали; працюють мобільні психологічні групи та гуманітарні центри, де люди можуть отримати теплий одяг і підтримку. У школах, які відновили роботу онлайн, діти отримують психологічні консультації.

Місцеві ініціативи спільно з правозахисниками створюють безпечні точки укриття — посилені підвали з автономним живленням і зв’язком, щоб люди могли перечекати атаки навіть у віддалених селах.

Висновок

Херсонщина тримається, попри щоденні дрони й обстріли. Місцеві мешканці демонструють стійкість, а правозахисники нагадують: основне завдання — вижити і зберегти себе та близьких. Дотримання простих правил безпеки, координація з офіційними службами й підтримка один одного — ключ до виживання на лінії фронту.